PCEtLSA8c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMjQ5Ig0KZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJTVEJfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ic3RiLnVhIiBzcmM9Imh0dHBzOi8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMTEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4gLS0+

Ілюстратор книги «Кріхітні історії» про те, які історії увійшли до видання і про процес візуалізації неймовірних розповідей

08.02.2017

Ілюстратор книги «Крихітні історії» Анна Сарвіра, яка увійшла в список 75самих кращих ілюстраторів світу, зізнається, що деякі ілюстрації далися важко – доводилося замальовувати, переробляти і на цілий день відключатися від усього світу. Більшість історій, які увійшли в книгу, про пережиті втрати в дитинстві. Поки Анна працювала над книгою, згадала і свою дитячу історію подолання труднощів

Книги мені з дитинства подобалися, я завжди з цікавістю розглядала ілюстрації. Особливо обожнюю Мері Поппінс з ілюстраціями Геннадія Калиновського. Але був момент, коли я в принципі могла взагалі не пов’язати своє життя з художньою діяльністю. Оскільки вчилася у фізико-математичному класі і збиралася стати програмістом. Ми з татом поїхали якось подавати документи до Київського політехнічного інституту. І я попросила його просто заїхати в художню академію (Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

Коли я туди потрапила, була вражена самій будівлі, інтер’єру і студентам, які ходили в халатах, забруднених фарбою, хтось взагалі ходив босоніж. Сумнівів не було – я хотіла вчитися там.

1077083_660486383980053_982639203_o

Ілюстратор книги «Крихітні історії» Анна Сарвіра

Буду ілюстратором книг

Батьки, звичайно, опиралися спочатку. Вони просто не розуміли, що це за спеціальність така – художник. Як можна цим взагалі на життя заробляти ?! Але я їх переконала. Вони бачили, як мені хочеться бути художником.

Вступати було не просто. Довелося здавати, в тому числі, іспит з живопису – малювати оголену натуру. А у мене досвіду зовсім не було. У художній школі у Вінниці ми не малювали оголену натуру. І перед вступом я практикувалася – просила однокласників мені позувати. Звичайно, вони не були оголені повністю, натурщики-хлопці позують зазвичай в плавках.

Иллюстрация Анны Савриры

Ілюстрація Анни Сарвіри

Коли на другому курсі потрібно було вибирати спеціалізацію, я пішла на книжкову графіку. Хоча вже тоді почали з’являтися електронні книги і всі пророкували, що книжкова галузь скоро помре. Але ж дитячі книги завжди будуть виходити в паперовому вигляді. Та й зараз ситуація змінюється. Люди знову хочуть тримати в руках паперову книгу, нюхати запах, розглядати ілюстрації.

Робота і конкурс

Працювати в видавництвах я почала з другого курсу. Перші мої ілюстрації були для дитячої книги «Панночка» Тетяни Стус. І мені дали повну свободу дій. Потім почали з’являтися й інші замовлення. У мене такий стиль художній, який більше підходить для дитячих книжок. Хоча я намагалася зробити ілюстрації для п’єси Михайла Булгакова «Адам і Єва». Але персонажі у мене виходили трохи смішними. Тому вирішила не мучити Булгакова.

13

Ілюстрація Анни Сарвіри

З ілюстраціями до книги білоруського поета Сергія Прилуцького “Геть дорослих” потрапила в список найкращих ілюстраторів світу. Там я зробила незвичайні образи, коли руки у персонажів набагато довше тулуба. Коли я їх малювала, мій внутрішній фізик-логік сперечався з художником. Тому що я розумію – таких пропорцій в тілі бути не може. Але саме ці мої роботи сподобалися, хоча на конкурс я 10 років подавала різні ілюстрації. Для мене важливо було потрапити в список кращих ілюстраторів світу. Адже це, по суті, можливість показати свій професійний рівень. Так, в квітні 2017-го вони будуть представлені на ярмарку дитячої книги в Болоньї Bologna Children’s Book Fair 2017.

Коли я приїхала на виставку в перший раз зі своїми роботами, то думала, зараз всі видавці, які там були, будуть мене розривати на частини і бажати співпрацювати відразу ж. Але цього не сталося. Зате мені вказали на переваги і недоліки мого стилю.

Читайте також: Робота над книгою “Крихітні історії на фінальній стадії

12 (1)

Ілюстрація Анни Сарвіри

Так що кожен рік я його вдосконалила, щоб таки в 2017 виграти і потрапити в список 75 кращих ілюстраторів світу. Тепер п’ять моїх малюнків потраплять в каталоги, які купують всі провідні видавництва світу. Це хороша реклама для мене, як художника.

Зобразити втрату близької людини

Коли знайома мене порекомендувала, як ілюстратора, для книги, яку видавництво «Основи» готує для ЮНІСЕФ в рамках проекту «Ти серед своїх», я погодилася не роздумуючи. По-перше, видавництво одне з провідних в Україні. По-друге, коли мені розповіли суть проекту, стало цікаво прийняти в ньому участь.

А потім я почала читати вибрані для книги історій і захоплювалася силою духу людей, які в дитинстві змогли пережити втрату близьких. Особливо складно було зображати біль від цієї втрати. Наприклад, історія про дівчинку, у якої померла мама. Їй було всього 10 років! Як таке взагалі можна показати ?! Я над ілюстрацією подібних історій могла сидіти думати цілий день, абстрагувавшись від усього світу. Робила начерки, перемальовувала. Адже важливо було показати в лоб втрату, а метафорично зобразити.

Иллюстрация Анны Савриры к книге

Ілюстрація Анни Сарвіри до книги “Крихітні історії”

І я намалювала дівчинку, яка йде по канату, а на її шляху купа перешкод, як-то, гроза, блискавка, колючки, гори. І десь там далеко горить зірка, як символ її мами. Дуже непросто намалювати ілюстрацію для дітей, коли при цьому історія, яку ти іллюстріруешь, зовсім не дитяча.

Але моя найулюбленіша історія про п’ятирічного хлопчика, який розбив чашку і дуже цього злякався. Я відразу згадала, як я в дитинстві розбила тарілку і теж злякалася, здавалося тоді, що це тарілка така важлива. Так ось, коли мама хлопчика побачила, як він злякався, що розбив чашку, тут же взяла і вщент розбила іншу. А потім вони почали разом бути посуд. До цієї історії я створила ілюстрацію – сидить хлопчик і медитує, а навколо нього чашки утворили коло.

Иллюстрация Анны Савриры к книге

Ілюстрація Анни Сарвіри до книги “Крихітні історії”

В процесі роботи над конкурсом виникла ідея зробити інтерактивні сторінки в кінці книги. Щоб читач міг намалювати себе в майбутньому, наприклад. Для цього є вже заготовка – рамочка, в якій він може це зробити. Або можна зобразити своїх друзів. Написати свій девіз. Адже після таких історій девіз не може не з’явитися.

Книга вчить

Взагалі, книга «Кріхітні історії» дуже корисна. Адже діти повинні знати і про труднощі, які їх чекають. Хтось же повинен їм про це говорити, що є неприємні моменти, але їх можна пережити.

Поки малювала ілюстрації до книги, згадала, як сама в 90-і роки переїхала з Вінниці в Запоріжжя до бабусі і рік жила з нею. Через те, що був важкий час, батьки поїхали за кордон на заробітки. А я залишилася одна ще й в новому місті, в новій школі. І новим однокласникам довелося розповідати, чому я живу з бабусею. Так що у кожного є своя історія з дитинства.

020 (1)

Ілюстрація Анни Сарвіри до книги “Крихітні історії”

Зараз всі ілюстрації вже закінчені. Залишилися деякі деталі в обкладинці. На ній буде смішний пес з рюкзаком. Це персонаж однієї з історій про те, як батьки відвезли цуценя в інший район міста, тому що він був дуже вередливим. І дівчинка засмутилася. Це був її єдиний друг. А потім, через кілька днів, щеня саме знайшло дорогу до будинку дівчинки.

Якщо ви є організацією, що представляє інтереси переселенців, або самі є такою сім’єю, ми будемо раді познайомити вас з книгою. Просто заповніть заявку нижче на отримання «Кріхітних історій» тут до 22 лютого (останній день прийняття заявок).